Ви можете переглянути відео на ютюб каналі Школа Біткоїн

Підпишіться на youtube канал Школи Біткоїн

Що таке пули ліквідності та як вони працюють? Чому вони потрібні нам у децентралізованих фінансах? В чому різниця між пулами ліквідності в різних протоколах?

Таких, як Uniswap, Balancer або Curve. Ми розглянемо усі ці питання в данному відео.

Перед початком, якщо ви нещодавно у сфері DeFi, можливо вам треба подивитись моє введення в Децентралізовані Фінанси. Також, вам можливо буде цікаво підписатись на цей канал щоб отримувати більше контенту про DeFi.

Давайте подискутуємо про пули ліквідності. Пули ліквідності це в широкому сенсі пули токенів, які заблоковані у смарт контракті. Вони використовуються для трейдингу шляхом надання ліквідності та дуже популярні серед деяких децентралізованих бірж, або Дексів.

Одним з перших проєктів що презентував пул ліквідності був Bancor. Проте, пули ліквідності стали більш поширеними завдяки Uniswap.

До того як ми пояснемо, як пули ліквідності працюють під капотом, та що таке автоматизований маркетмейкінг, давайте спочатку спробуємо зрозуміти, нащо вони нам взагалі потрібні.

Якщо ви вже мали справу з будь якими звичайними криптобіржами на зразок Коінбейса або Бінанса, можливо ви помітили, що їхній трейдинг базується на моделі книги з ордерами. Саме так працюють традиційні біржі, такі як Нью Йоркська Фондова Біржа та Насдак.

У цій моделі книги з ордерами покупці та продавці зустрічаються разом та оголошують ордера. Покупці, також відомі як претенденти, намагаються купити певний актив за якнайменш низьку ціну. У той же час продавці намагаються продати цей актив за якнайбільш високу ціну. Щоб угода мала місце, покупець та продавець повинні дійти згоди щодо ціни. Це може відбутись коли покупець збільшує ціну, і коли продавець зменшує її.

Але якщо немає нікого, хто б хотів виставити ордер на рівні справедливої ціни?

Що, як на ринку недостатньо тих коїнів, які ви бажаєте купити? Саме в такому випадку і потрібні маркетмейкери. По своїй суті, маркетмейкери це організації що здійснюють торги шляхом постійної покупки або продажу певного актива. Роблячи так, вони надають ліквідності. Тож користувачі можуть торгувати постійно та їм не потрібно чекати появи зацікавлених в угоді.

Добре, але чому ми не можемо реалізувати щоть подібне у децентралізованих фінансах?

Відповідь – ми можемо. Просто це буде працювати повільно, дорого та майже завжди призводити до збитків користувача. Головна причина цього в тому, що модель роботи книги з ордерами залежить від присутності маркетмейкерів, які завжди бажають прийняти участь в торгах на певний актив.

Без маркетмейкерів, біржа швидко стає неліквідною, та унеможливлюється користування нею звичайними трейдерами. Більш того, маркетмейкери зазвичай відстежують актуальну ціну актива та постійно змінюють свої ціни.

Це призводить до створення великої кількості ордерів та відміни ордерів, все це потребує постійної синхронізації з біржею.

Ефіріум з його сьогоднішньою пропускною здатністю від десяти до пятнадцяти транзакцій на секунду, та часом генерації блока в діапазоні від десяти до дев’ятнадцяти секунд, не є життєздатним рішенням для бірж з книгою ордерів.

Кожна взаємодія з контрактом віднімає коміссію на транзакцію. Так, маркетмейкери могли б збанкрутіти просто оновлюючи свої ордери.

Чи можна для рішення цих проблем використати масштабування другого рівня?

Деякі з проектів по масштабуванню другого рівня, такі як Loopring, виглядають багатообіцяючими. Але навіть вони все ще залежать від маркетмейкерів, та можуть зіштовхнутись з проблемами ліквідності.

Крім цього, якщо користувач хоче здійснити всього одну угоду, йому доведеться здійснити транзакції на другий рівень та з нього.

Що додає процесу два додаткових кроки.

Саме тому з’явилась потреба винайти щось нове, що могло б добре працювати у децентралізованому світі. І саме тут потрібні пули ліквідності.

Добре, тепер коли ми розуміємо, навіщо потрібні пули ліквідності у децентралізованих фінансах, давайте поглянемо, як вони працюють?

У своїй базовій формі пул ліквідності складається з двох токенів, та кожен пул створює новий ринок для цієї конкретної пари токенів. DAI/ETH може бути добрим прикладом пула ліквідності на Uniswap.

Коли новий пул створено, перший провайдер ліквідності є тим, хто виставляє початкову ціну на активи в пулі.

Провайдера ліквідності мотивують дати однаковий об’єм обох токенів в пул.

Якщо початкова ціна токенів в пулі відхилиться від світової ринкової ціни, це створює миттєву можливість арбітражу, яка може закінчитись для провайдера втратою капіталу.

Ця ідея додавати токени в правильному співвідношенні залишається незмінною для всіх інших провайдерів ліквідності, що пізніше захочуть додати ліквідності до пулу.

Коли ліквідність відправлена до пулу, провайдер ліквідності отримує спеціальні LP токени, пропорційно тому скільки ліквідності він додав до пулу. Коли пул виконує угоду, нуль цілих три десятих відсотки коміссій пропорційно розподілюються між усіма власниками LP токену.

Якщо провайдер ліквідності хоче повернути свою початкову ліквідність, разом із будь якими нарахованими відсотками, він повинен спалити свої LP токени. Кожен обмін токенами, який проводить пул ліквідності, впливає на цінову динаміку згідно з детерміністським ціновим механизмом.

Цей механизм також називається Автоматизований Маркетмейкер.

Але пули ліквідності в різних протоколах використовують дещо інший алгоритм.

Базові пули ліквідності як ті що використовуються в Uniswap використовують алгоритм постійного добутка чисел. Це дозволяє переконатись, що добуток кількостей двух наданих токенів завжди залишається однаковим.

Також, завдяки алгоритму, пул завжди може надавати ліквідність, незважаючи на розмір угоди. Головною причиною цьому є те, що алгоритм асимптотично збільшує ціну токена відповідно до збільшення бажаної кількості токену.

Математика, в основі алгоритму постійного добутку чисел доволі цікава, але щоб це відео не виявилося занадто довгим, я залишу цю тему до іншої нагоди.

Головне тут те, що співвідношення токенів в пулі диктує ціну.

Таким чином, якщо хтось купив ETH з пула DAI/ETH, то він зменшив кількість токенів Єфіру та додав більше токенів DAI.

Це призведе до збільшення ціни Єфіру та зменшення ціни DAI.

Наскільки сильно рухається ціна, залежить від об-єму угоди. Пропорціонально розміру пулу.

Чим більшим є пул в порівнянні з об’ємом угоди, тим менше угода впливає на ціну, що є відомим еффектом зміщення ціни.

Таким чином, великі пули можуть обслуговувати великі угоди без суттєвої зміни ціни на актив. З-за того, що великі пули створюють менше цінових коливань та призводять до кращого трейдерського досвіду, деякі протоколи як то Balancer почали стимулювати провайдерів ліквідності надаючи додаткові токени в обмін на надання ліквідності в конкретні пули.

Цей процес називається майнингом ліквідності, і ми про нього спілкувалися у відео на тему прибутковий фармінг.

Ідеї, що стоять за пулами ліквідності та автоматизованими маркет мейкерами, доволі звичні але дуже потужні. Так як нам більше не потрібно користуватись централізованою книгою ордерів, та немає потреби покладатись на зовнішніх маркетмейкерів в сенсі постійного надання біржі ліквідності.

Пули ліквідності, які ми щойно розглянули, використовуються в Uniswap. Вони є самою базовою формою пулів ликвідності.

Інші проєкти також розглядали цю ідею та знайшли декілька цікавих рішень. Сurve, наприклад, зрозуміли що автоматизований маркетмейкінг у стилі Uniswap не дуже добре працює з активами, що завжди мають приблизно однакову ціну. Такими, як стейблкоіни, або різні сорти того ж самого коїну.

Такі, як WETH, SETH. Пули ліквідності Curve ввели дещо змінений алгоритм, спромоглись запропонувати більш низькі комісії, та менші коливання ціни підчас обміну цих токенів.

Інша ідея для незвичних пулів ліквідності прийшла від Balancer. Вони усвідомили, що не потрібно обмежуватися тільки двома активами в пулі.

Тож, Balancer дозволяє мати до восьми активів на один пул ліквідності. У всьому що стосується DeFi, ми повинні пам’ятати про потенційні ризики.

В додаток до наших звичайних ризиків використання DeFi, таких як баги смарт контракта, адміністративного ключа або системні ризики, нам потрібно додати ще два нових ризика.

Тимчасова втрата коштів та хаки пулів ліквідності. Більше інформації на цю тему в наступному відео.

Отже, що ви думаете про пули ліквідності та про яку DeFi ідею ви б хотіли поспілкуватись наступного разу? Коментуйте нижче.